Гіршман Роман Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіршман Роман Михайлович
фр. Roman Ghirshman
Команда археологів розкопує Сіалк в 1934 році. Сидять справа наліво: Роман Гіршман, Таня Гіршман, Жорж Контено.
Народився3 жовтня 1895(1895-10-03)
Харків, Російська імперія
Помер5 вересня 1979(1979-09-05) (83 роки)
Будапешт, Угорщина
ПохованняБаньє (цвинтар)
ГромадянствоФранція Франція
Національністьєврей
Діяльністьархеолог
Відомий завдякирозкопки в Ірані
Знання мовфранцузька[1]
ЧленствоAssociation pour l'avancement des études iraniennesd і Академія надписів та красного письменства (1979)[2]
Посадапрезидент[3]
Нагороди
Річард Нельсон Фрай і Роман Гіршман, 1966, Шуш, Іран.

Роман Михайлович Гіршман (фр. Roman Ghirshman, 3 жовтня 1895(18951003), Харків — 5 вересня 1979, Будапешт) — французький археолог українського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родом із заможної єврейської сім'ї, що жила в Харкові.

Не прийнявши жовтневий переворот, прилучився до білого руху, і після його поразки опинився в Стамбулі, де заробляв на життя грою на скрипці. Звідти Гіршман вирушив до Палестини, де жив у Кибуці біля Кесарії, чиї руїни привернули його увагу до археології. Потім переїхав до Парижа, де вивчав археологію та іноземні мови. Його цікавили стародавні руїни Ірану — Тепе-Гіян (поблизу Нахаванда, провінція Хамадан), Сіалк, Бішапур і Сузи, а також БаграмАфганістані).

Був піонером археологічних досліджень в Ірані, де провів майже 30 років свого життя і про які опублікував понад 300 статей і близько 20 книг. До найважливіших його досягнень належить реконструкція історії міста Сузи від часів перших людських поселень епохи пізнього палеоліту до закінчення бронзової доби (13 ст. до н. е.). Деякі з його досліджень, що присвячені Сузам, досі не опубліковані, однак на них спиралися в 1960-1970-х роках багато археологів — зокрема, Анрі Гаш (Henri Gashe).

Керував археологічною експедицією, що її направив Лувр, яка в 1930-х роках розкопала доісторичне селище Тепе-Сіалк. Дослідження, що присвячені місту Чога-Занбіль, опубліковані в 4 томах. Також керував розкопками на острові Харк, в Іван-Кархе, а також парфянських платформ в Масджеде Солейман поблизу Ізе в Хузестані.

Праці

[ред. | ред. код]
  • 1938: Fouilles de Sialk, près de Kashan, Librairie Orientaliste Paul Geuthner, Paris (2 Bd.) (фр.)
  • 1954: Iran, from the earliest times to the Islamic conquest, Penguin books
  • 1970: Le Pazuzu et les fibules du Luristan, Impr. Catholique, Beyrouth
  • 1971: Persia, the immortal kingdom (gemeinsam mit V.F. Minorsky und R. Sanghvi)
  • 1976: L'Iran des origines à l'islam, nouvelle édition révisée et mise à jour, Paris. (фр.)
  • 1977: L'Iran et la migration des Indo-Aryens et des Iraniens, Leiden
  • 1979: La Tombe princière de Ziwiye et le début de l'art animalier scythe, Société iranienne pour la Conservation du Patrimoine, Paris. (фр.)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]